Великі дані, тобто дані настільки складні та об’ємні, що їх не вдається аналізувати стандартними інструментами, впевнено завойовують бізнес простір. Інтернет-гіганти нової ери – онлайн магазини, мобільні оператори, соціальні мережі – були по суті побудовані на основі аналізу великих даних.

А як щодо реального сектору економіки? Чи можуть традиційні компанії збільшити продажі і прибутковість використовуючи нестандартні підходи до великих даних? Виявляється, можуть, як підкреслюють Маніш Гоял з колегами у недавній статті Гарвард Бізнес Рев’ю, в якій йдеться про компанію, яка збільшила продажі за рахунок використання великих даних.

Зокрема, компанія будматеріалів розділила свій ринок у Техасі за потенціалом зростання та своєю ринковою часткою. Спочатку компанія поділила Техас на 254 мікроринки за географічною ознакою охоплення території торгівельними представниками. Потім, використовуючи статистику щодо віку та стану будинків, визначила 5 категорій мікроринків за потенціалом зростання від малого до великого (малюнок зліва).


img
Джерело малюнків: Manish Goyal, Maryanne Q. Hancock, Homayoun Hatami. 2012. Selling into Micromarkets. Harvard Business Review.

Схожим чином (правий малюнок) мікроринки були поділені за власною ринковою часткою виробника, яка відрізнялась подекуди в 5 разів! Зрозуміло, що найцікавішими для компанії були географічні мікроринки з великим потенціалом зростання та малою власною часткою. Тому компанія перенаправила торгівельних представників до 20% мікроринків з найбільшим потенціалом зростання та найменшою ринковою часткою. В результаті доходи зросли на 30% за рік при постійних видатках, оскільки нових представників не було задіяно.

Здається цей досвід в умовах кризи з успіхом можуть перейняти українські фармацевтичні компанії, банківські установи, компанії мобільних операторів, а також рітейл.[:ua]Великі дані, тобто дані настільки складні та об’ємні, що їх не вдається аналізувати стандартними інструментами, впевнено завойовують бізнес простір. Інтернет-гіганти нової ери – онлайн магазини, мобільні оператори, соціальні мережі – були по суті побудовані на основі аналізу великих даних.

А як щодо реального сектору економіки? Чи можуть традиційні компанії збільшити продажі і прибутковість використовуючи нестандартні підходи до великих даних? Виявляється, можуть, як підкреслюють Маніш Гоял з колегами у недавній статті Гарвард Бізнес Рев’ю, в якій йдеться про компанію, яка збільшила продажі за рахунок використання великих даних.

Зокрема, компанія будматеріалів розділила свій ринок у Техасі за потенціалом зростання та своєю ринковою часткою. Спочатку компанія поділила Техас на 254 мікроринки за географічною ознакою охоплення території торгівельними представниками. Потім, використовуючи статистику щодо віку та стану будинків, визначила 5 категорій мікроринків за потенціалом зростання від малого до великого (малюнок зліва).


img

Джерело малюнків: Manish Goyal, Maryanne Q. Hancock, Homayoun Hatami. 2012. Selling into Micromarkets. Harvard Business Review.

Схожим чином (правий малюнок) мікроринки були поділені за власною ринковою часткою виробника, яка відрізнялась подекуди в 5 разів! Зрозуміло, що найцікавішими для компанії були географічні мікроринки з великим потенціалом зростання та малою власною часткою. Тому компанія перенаправила торгівельних представників до 20% мікроринків з найбільшим потенціалом зростання та найменшою ринковою часткою. В результаті доходи зросли на 30% за рік при постійних видатках, оскільки нових представників не було задіяно.

Здається цей досвід в умовах кризи з успіхом можуть перейняти українські фармацевтичні компанії, банківські установи, компанії мобільних операторів, а також рітейл.